18 червня у Києві відбувся форум технічних фахівців Energy Club «Від проєкту до мегавата: інженерія нової енергетики України». 

Захід об’єднав експертів енергетичного сектору для обговорення практичних рішень у сфері мереж, розподіленої генерації, ВДЕ, систем накопичення енергії (BESS), когенерації та підвищення стійкості енергосистеми.

Серед ключових спікерів виступив президент ГС «Асоціація «Гідроенергетика України» Вадим Рассовський. Його доповідь охопила не лише технічні питання, а й стратегічні – від моделі захисту енергетичної інфраструктури до довгострокової архітектури енергосистеми України.

«Енергетика сьогодні –  це питання захисту, а не лише генерації»

Однією з головних тез виступу стало переосмислення підходу до енергетичного проєктування в умовах війни. «Вже зараз у проєкти потрібно закладати елементи захисту споруд, аби навіть в таких умовах об’єкти могли функціонувати», – акцентував президент ГС «Асоціація «Гідроенергетика України».

Він наголосив, що Україна має працювати одночасно у двох часових вимірах: короткостроковому –  проходження опалювального сезону та оперативне відновлення, і довгостроковому –  формування нової енергетичної архітектури.

Досвід Південної Кореї: інфраструктура в умовах постійної загрози

Як приклад системного підходу до безпеки інфраструктури Вадим Рассовський навів Південну Корею: «Столиця знаходиться за 30 кілометрів від кордону, і це відстань, яка не є безпечною з точки зору сучасних засобів ураження. Але країна має стратегію, де ключове слово –  захист».

Він підкреслив, що в подібних країнах критичні підстанції та вузли живлення проєктуються з урахуванням сценаріїв ураження та мають багаторівневу систему захисту.

Три рівні захисту і нова інженерна логіка

Промовець зауважив, що сучасна енергетична інфраструктура повинна враховувати три категорії захисту об’єктів, особливо ключових підстанцій і вузлів живлення.

Окремо президент ГС «Асоціація «Гідроенергетика України» підкреслив, що в Україні вже накопичено достатньо досвіду, щоб переходити від реагування до системного проєктування захищеної енергетики: «Захист –  дуже важливе питання. І навіть те, що зараз робиться, треба оцінювати з урахуванням нових технічних можливостей засобів ураження».

Розрив між проєктом і будівництвом: системна проблема галузі

Окремий блок виступу був присвячений проблемі організації енергетичних проєктів.

«Проєктуй і будуй –  це не повинно стати правилом. Це виняток із правил, тому що це ризики», – сказав Вадим Рассовський.

За словами спікера, відсутність чіткого розділення між етапами проєктування, контрактування та реалізації створює критичні ризики: обладнання може бути знищене ще до введення в експлуатацію або залишитися поза договірною базою.

«Незрозуміло: обладнання ще не поставлено, але воно вже частково або повністю зруйновано, а договір буде підписаний пізніше», – зауважив він.

Президент ГС «Асоціація «Гідроенергетика України» закликав мінімізувати цей розрив через узгодженість між державою, регуляторами, генерацією та операторами систем розподілу.

Логістика і глобальний дефіцит обладнання

Вадим Рассовський звернув увагу на ще один критичний фактор –  довгі виробничі цикли енергетичного обладнання: «Замовлення на заводах-виробниках –  це роки наперед. А нам потрібно відновлюватися в умовах, коли рахунок іде на місяці».

Він підкреслив необхідність формування аварійних запасів обладнання, особливо критичних компонентів підстанцій: «Є номенклатура, яка не коштує космічних грошей, але без неї об’єкт може стояти місяцями».

Відновлення vs захист: два різні завдання

Експерт чітко розмежував підходи до відновлення і захисту інфраструктури: «Відновлення можливе не завжди. У більшості випадків на перший план виходить питання захисту».

Він зауважив, що навіть існуючі технічні рішення поступово втрачають актуальність через розвиток засобів ураження.

Розподілена генерація: між концепцією і реальністю

Окремо Вадим Рассовський зупинився на темі розподіленої генерації, мікромереж і BESS: «Є гарна концепція, як повинно бути, і є реалії, як є сьогодні».

За його словами, перш ніж повністю переходити до складних інтелектуальних систем, енергетика має вирішити базові проблеми –  втрати в мережах, комерційний облік, стабільність роботи ОСР.

Також він звернув увагу на необхідність практичної перевірки режимів роботи енергосистем, зокрема ізольованих і виділених режимів навантаження.

Соціальні та екологічні ризики нової енергетики

Окремо президент ГС «Асоціація «Гідроенергетика України» підняв тему підготовчих етапів енергопроєктів: «До feasibility study мають бути пропрацьовані соціальна та екологічна складові».

Він наголосив, що будь-який об’єкт –  це не лише технічне рішення, а й взаємодія з громадами, землею, мережами та місцевою інфраструктурою.

Також Вадим Рассовський звернув увагу на довгострокові екологічні виклики:

  • деградація сонячних панелей;
  • майбутнє утилізації обладнання;
  • відсутність повної інфраструктури переробки в Україні.

Гідроенергетика як довгострокова основа системи

Значну частину виступу було присвячено гідроенергетиці та гідроакумулюючим станціям. «Гідроакумуляція –  це не короткий цикл. Це десятиліття роботи і стабільність енергосистеми», – підкреслив досвідчений енергетик.

Він зауважив, що саме ГАЕС є одним із ключових рішень балансування системи в умовах розвитку ВДЕ та нестабільної генерації.

Також промовець нагадав про міжнародний тренд, підтверджений на енергетичних форумах, щодо активного розвитку гідроакумулюючих потужностей.

Стратегічні проєкти України

Серед стратегічних напрямів Вадим Рассовський згадав:

  • відновлення та розвиток гідроенергетики;
  • повернення до проєктів великих об’єктів, зокрема Каховської ГЕС;
  • розвиток Канівської ГАЕС;
  • програми розвитку Карпатського регіону;
  • формування зон розподіленої генерації;
  • розвиток гідроакумуляції як базового балансуючого інструменту.

«Треба чітко розуміти, що ми хочемо робити: відновлення –  це одне завдання, розвиток і нові об’єкти –  інше», – резюмував він.

Підсумовуючи, Вадим Рассовський наголосив, що енергетика України має змінюватися не лише технологічно, а й концептуально –  від реактивної моделі до системи, де захист, планування, резерви та довгострокова інженерія стають базовими принципами.

Його виступ фактично окреслив три ключові опори майбутньої енергетики:

  • інженерний захист критичної інфраструктури;
  • системне проєктування без розривів між етапами;
  • розвиток гідроенергетики та накопичення як основи стабільності.

P.S. Згідно матеріалу розміщеному на офіційному сайті Energy club

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *