ЗАТВЕРДЖЕНО:
Президією Громадської спілки
«Асоціація«Гідроенергетика України»
«10» жовтня 2024р
РЕЗОЛЮЦІЯ
10-ї Міжнародної конференції гідроенергетиків на тему:
«Розвиток гідроенергетики в гірських районах,
як основа подальшого розвитку регіонів Досвід
країн Європейського Союзу для України»
10-та Міжнародна конференція гідроенергетиків була проведена 11-12 вересня 2024р. за ініціативи і організації Громадської спілки «Асоціація «Гідроенергетика України» та при підтримці Офісу Президента України, Міністерства енергетики України і Закарпатської обласної державної адміністрації.
У роботі конференції прийняли участь представники державних установ та інститутів України, члени Асоціації «Гідроенергетика України, інших громадських організацій, закладів вищої освіти та підприємств України, зарубіжних асоціацій і компаній з ряду країн Європейського Союзу, їхніх представництв в Україні та відповідних регіональних представництв банків і фондів зі Сполучених Штатів Америки.
Учасники конференції заслухали доповіді з питань сучасного стану гідроенергетики і Об′єднаної Енергетичної Системи в Україні, можливостей розвитку регіональної розподіленої генерації в Карпатському регіоні України з пріоритетним використанням чистої енергії з відновлюваних джерел на основі будівництва гідроелектростанцій (ГЕС) і гідроакумулюючих електростанцій (ГАЕС) різної потужності, досвіду ряду Європейських країн в освоєнні гідроенергетичного потенціалу гірських річок та розвитку економіки відповідних регіонів цих країн та проблем і перспектив розвитку громад у гірських районах Карпатської України.
Учасники конференції вважають своїм обов′язком заявити, що агресивна повномасштабна війна проти України, яку веде російська федерація, має на меті, окрім прямого і неприкритого геноциду народу Україна, ще й руйнацію як окремих об′єктів енергетики країни, так і всієї Об′єднаної Енергетичної Системи (ОЕС) України, якої ми завжди пишалися і яка є дійсно великим здобутком нашої країни. І хоча ми впевнені, що ці жорстокі і цинічні по своїй суті ракетні удари не зможуть вивести з ладу саму енергосистему, все ж, на наш погляд, саме зараз на часі думати про її оновлення зі зміною конфігурації ОЕС в умовах прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії, включаючи малу гідроенергетику, з переходом від суто централізованої до поступово децентралізованої, більш гнучкої та стійкої до воєнних конфліктів системи, основу якої будуть складати об′єкти регіональної розподіленої генерації.
Також ми хотіли би привернути увагу органів державної влади в Україні до необхідності подальшого і більш інтенсивного розвитку гідроенергетики, особливо у західній частині країни, враховуючи значний наявний гідроенергетичний потенціал басейнів малих річок у гірській місцевості, який, між тим, ще потребує додаткових сучасних польових досліджень у більшості областей Карпатського регіону.
Учасники конференції відмічають що на сьогодні показники розвитку гідроенергетики в гірській місцевості Карпатського регіону України значно поступається відповідним показникам розвитку галузі у більшості країн Європи.
Так, за даними Асоціації «Гідроенергетика України», на кінець 2021 року у 5-ти областях Карпатського регіону України (Закарпатська, Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька і Тернопільська області) знаходилось у експлуатації 40 малих ГЕС загальною потужністю біля 35,5 МВт з загальним річним виробітком електроенергії біля 140 млн .кВт х годин при загальному технічному гідроенергетичному потенціалі малих річок Карпатського регіону України біля 1 млрд. кВт х годин навіть згідно офіційно затверджених досліджень Інституту відновлюваної енергетики Національної академії наук України, проведених у 2015-2026 роках, які ми в Асоціації рахуємо за мінімально можливі. Тобто, на сьогодні показник освоєння потенціалу малих річок у регіоні, за наведеними вище даними, становить біля 14%.
В той же час, за даними збірника «World Atlas of Hydropower & Dams 2023», наданими нашими колегами з Польської гідроенергетичної Асоціації, відповідний відсоток освоєння технічного гідроенергетичного потенціалу в країнах Європи становить: Австрія – 68%, Франція – 52,5%, Німеччина – 49,0%, Італія – 55,6%, Норвегія – 64,3%, Швейцарія – 81, 7%, Польша – 19,2%.
Вражають і кількісні показники гідроелектростанцій, які розташовані в гірській місцевості країн Центральної і Західної Європи і працюють як у системі національних мереж своїх країн, так і локально для потреб окремих домоволодінь або невеличких підприємств. Так, наприклад, на території Австрії працюють біля 5000 гідроелектростанцій, більшість з яких, за нашими мірками, відноситься до категорії малих ГЕС, але багато з цих гідроелектростанцій мають потужність і понад 10 МВт. Аналогічна картина і в інших країнах де також, переважно у гірській місцевості, працюють тисячі ГЕС і ГАЕС.
Учасники конференції вважають, що основні причини такого значного відставання України у освоєнні гідроенергетичного потенціалу річок Карпатського регіону лежать, насамперед, у організаційній площині. І почати виправлення ситуації ми пропонуємо зі зміни підходів держави до цього процесу, на наш погляд саме державні органи влади мають на законодавчому рівні вирішити питання організації процесу забезпечення територіальних громад електричною енергією з локальних відновлювальних джерел енергії, якими багатий Карпатський регіон, з метою його подальшого соціально-економічного розвитку у відповідності до світових тенденцій енергетичного забезпечення громад та розвитку рекреаційних і санаторно – курортних зон відпочинку і лікування населення країни.
Також, безумовно, необхідно відмітити, що серед тих проблем, які сьогодні перешкоджають розвитку гідроенергетики в гірській місцевості Карпатського регіону України, окрім організаційних, суттєвою і, можливо, найважливішої є проблема довіри інвестора до держави. Суть цієї проблеми лежить у економічній площині і пов′язана вона, насамперед, з функціонуванням «зеленого» тарифу, роботою нового Енергоринку і неможливістю 100-відсоткового поверненням інвесторами своїх інвестицій, що були вкладені під гарантії держави і, що дуже важливо, ці гарантії, в свою чергу, були врегульовані на законодавчому рівні, але в останні роки вони ці гарантії і норми повернення інвестицій постійно переглядаються в порушення цього самого законодавства. Цю негативну практику теж має змінити саме держава своїм вольовим рішенням.
Серед інших проблемних питань, що стоять на заваді розвитку гідроенергетики Карпатського регіону, треба виділити ще й великий пласт «вічної» проблематики, пов’язаний з виділенням земель під будівництво енергетичних об′єктів і наданням дозволів на його початок, зі слабким взаєморозумінням і відсутністю практичної взаємовигідної співпраці з територіальними громадами і екологічними організаціями, які, на жаль, діють зі своїх міркувань і далеко не завжди на користь людей і благо розвитку регіонів.
Учасники конференції заявляють, що Україна має значний потенціал для швидкого покращення роботи у напрямку зміни підходів на можливості відновлюваної енергетики в цілому, і гідроенергетики, зокрема, у забезпеченні територіальних громад Карпатського регіону гарантованим постачанням екологічно чистої електроенергії з метою подальшого соціально-економічного розвитку та підвищення енергетичної безпеки. Ми маємо для цього все: передовий науковий та проектний потенціал і досвід будівництва гідроенергетичних об′єктів різної категорії складності і потужності.
На сьогодні потрібно вирішити ті проблемні питання, які стоять на заваді розвитку регіону і про які йшлося вище.
Підводячи підсумки дводенної роботи 10-ї Міжнародної конференції гідроенергетиків у Закарпатті, учасники конференції, маючи за основну мету досягнення позитивних змін у освоєнні гідроенергетичного потенціалу гірських річок Карпатського регіону задля подальшого соціально-економічного розвитку і покращення життя територіальних громад та підвищення енергетичної безпеки в регіоні рекомендують:
1. Подальший розвиток гідроенергетики в Карпатському регіоні України здійснювати на основі «Схем водогосподарського та гідроенергетичного використання малих річок України, виходячи з екологічних критеріїв», які мають бути розроблені окремо для кожної області і для кожного басейну річок регіону.
Положення по розробці таких «Схем..» були у 2016 році підготовлені фахівцями Асоціації «Гідроенергетика України», затверджені її Науково-технічною радою і Президією. Також є позитивна практика у розробці таких «Схем…» для Львівської області у 2018 році.
2. З метою фінансування робіт з розробки «Схем…», попередніх техніко-економічних обгрунтувань будівництва ГЕС та ГАЕС у відповідності до цих «Схем…», підготовки тендерних пропозицій і проведення самих тендерів на будівництво гідроенергетичних об′єктів створити у кожній області окремо, або на рівні країни в цілому, «Фонд розвитку гідроенергетики», наприклад, у вигляді акціонерного товариства у відповідності до діючого законодавства України.
Такий фонд, у свій час був створений у Грузії, і практика його застосування є на сьогодні дуже позитивною і ефективною.
3. На державному рівні розробити та затвердити «Положення про стимулювання процесу розвитку гідроенергетики в Карпатському регіоні України» і «Програму будівництва ГЕС і ГАЕС у Карпатському регіоні України на період до 2035 року».
4. На законодавчому рівні внести необхідні зміни у роботу нового Енергетичного ринку Україні і ДП «Гарантований покупець» з метою раз і назавжди вирішити питання взаєморозрахунків з продавцями чистої зеленої електроенергії поверненням ними своїх інвестицій у цю галузь.
5. Всіляко підтримувати зусилля з розробки та створення новітніх технологій профільних виробництв підприємств гідроенергетичної галузі та рекомендувати їм більш широко інформувати громадськість про свої можливості та здобутки.
6. Звернути увагу Міністерства енергетики України, Міністерства освіти та науки України та керівників закладів вищої освіти і підприємств гідроенергетичної галузі на необхідність всебічної підтримки на державному рівні та цільового фінансування підготовки спеціалістів-гідроенергетиків і гідротехніків, у тому числі й під час їхнього навчання, проходження виробничої практики та вирішення соціальних питань.
